Пізанські вежі у Голосієво під загрозою

Далеко не всі кияни знають, що у столиці у Голосіївському районі є свої Пізанські вежі. Щоправда, екскурсій до них немає і про ці будівлі радше хочуть забути, аніж згадувати. Адже з’явились вони у Києві внаслідок прискореного зведення звичайних 16-поверхівок до ХХІІ Літньої Олімпіади у 1980 році. Пройшов час і вони почали хилитись і тріщати. Як виявилось через те, що побудовані на плавунах.

Новобудова – вбивця?

«У 1980 році столиця України приймала зі всього світу гостей на футбольний турнір. Треба було показати всю столичну велич. І вздовж дороги з аеропорту Жуляни у центр вирішили будувати комплекс з 16-поверхівок. Оскільки все проводилось поспіхом, не було здійснено обстеження ґрунтів, - розповідає Людмила Ємець, що проживає по 40-річчя жовтня 74 а. – Через кілька років, коли будинки почали хилитись, а в стінах з’явились тріщини, з’ясувалось, що вони стоять на плавунах. Ситуацію ускладнили гнилі труби та постійне залиття підвалів. Натомість наша 16-поверхівка сьогодні похилена на 54 (!) сантиметри. Через такий нахил майже ніколи не працюють ліфти у будинку. Підніматись щодня пішки на 14 поверх, де у мене квартира, важко, але нічого не можу зробити», бідкається пенсіонерка, яка вийшла на мітинг проти зведення нової 25-поверхової свічки. «Боїмось, що наші «аварійні» будинки не витримають таких робіт по-сусідству», резюмувала вона.

До розмови підключається Нариман Кариханов. Запрошує нас у гості. Каже, що таких фокусів не бачили ніде. «Якщо у мене в квартирі покласти на підлогу олівець, він котитиметься. Я не робив ремонт і у мене лишилось усе первозданне», пояснює природу руху олівця він.

Бояться будівництва й мешканців будинків по проспекту 40-річчя 74, 74 а, 74 б, 70к2, вулиці Деміївська 45,45 а, 45 б. Щоправда, на мітинг вийшло до ста осіб найактивніших.

Коли почули, що поряд з нашими будинками планується будівництво, почали бити в усі дзвони – написали купу листів у різні інстанції, у тому числі у Генпрокуратуру та Держбудінспекцію. Нас усюди запевнили, що будівництва поряд з нашими будинками не буде. А в серпні як грім серед ясного неба за парканом з’явилась бурова установка. Ми викликали міліцію, коли будівельники спробували працювати - і будівництво зупинили. Сподіваємось назавжди. Бо банально боїмось, що новобудова може стати вбивцею і призвести до масової гибелі людей, говорить уже про теперішнє Марина Холоденко з проспекту 40-річчя, 70 і припускає, що нестиме вона загрозу і для метро, тунель якого знаходиться у 200 метрах від огорожі.

На це припущення начальник кадрового управління КП «Київського Метрополітену» Олександр Овдій, присутній на мітингу, зауважив, що дослідження ґрунтів проводились неодноразово і, за їх висновками, загрози метро і навколишнім будівлям немає. «У страху очі великі. Навпаки, якщо буде зведений цей будинок, призначений для забезпечення житлом працівників метробуду та метрополітену, вібрації від метро, на які скаржаться люди, будуть меншими», переконаний він.

Про відсутність загрози для метрополітену та навколишніх будівель в один голос твердять замовники (КП «Київський метрополітен» і ПАТ «Київметробуд») і забудовники КП «Спецжитлобуд» і генпідрядник Інтеграл-Буд. Кажуть, що у них на руках є весь пакет документів, у тому числі експертизи та погодження з мешканцями.

Без громадських слухань не обійтись

Заспокоєння мало зворотній ефект. Люди, які вже не один рік живуть у «пізанських вежах» і не по чуткам знають ціну халатності проектантів і забудовників, не стримували емоцій і вимагали знесення паркану. «Знесемо паркан та й техніка вночі може випадково загорітись», вигукував чоловік із натовпу. Слід зауважити, що на мітингу було кілька «підігрітих» міцними алкогольними напоями чоловіків, які постійно йшли на конфронтацію. І аби не натовп і громадські активісти, які стримували їх, не виключено, що була б бійка і ламання парканів.

Неочікуванно спокійним і мирним на мітингу був депутат Київради Руслан Андрійко («Свобода»), який попросив людей не ламати забори, а вести діалог у конструктивному руслі. «У нас багато питань до забудовника. Частину документів на мій депутатський запит уже надано, частину – ні. Зокрема, немає містобудівних умов та обмежень, пайової участі. Нам потрібні документи та гарантії, що будинки не розваляться».

Підтримати людей на їхнє звернення прийшов Голова Громадської ради при Голосіївській райдержадміністрації, ГО «Перспективи Києва» Руслан Гаджимурадов: «Ми попросили забудовника надати всі документи, аби вже найближчим часом можна було провести громадські слухання за участі ініціативної групи від мешканців, а також провести всі необхідні дослідження. У 1970-их київська влада вже приймала поспіхом рішення. Як наслідок, сьогодні маємо проблему, коли тріщать і хиляться будинки, в яких проживають сотні сімей. Таких історій не можна допустити у майбутньому. Люди слушно вимагають проведення геодезичних робіт та інших експертиз, у тому числі по їхніх будинках, аби розуміти, на якому вони світі, наскільки критичним є будівництво по-сусідству і чи не призведе воно до трагедії, а також чи розширюватиметься соціальна інфраструктура району. Адже у районі і без того бракує дитсадків, шкіл, поліклінік, парковок. Крім містобудівної документації та пайової участі не завадить перевірити також документи з виділення землі,. Мешканка одного з будинків розповіла, що рішення про виділення ділянки під цю забудову то виділялось, то відмінялось».

Відтак, сторони домовились уже днями зустрітись у стінах райдержадміністрації на громадських слуханнях, аби детально вивчити документацію та досягти консенсусу. Люди прийняли бурними оплесками заяву директора будівельної компанії «Інтергал-Буд» Олександра Білокурова про відмову компанії від будівництва, якщо громада буде категорично проти. Також він вибачився за роботи вночі, пояснивши їх технічними проблемами. Але чи відмовляться від будівництво замовники? - поки що відкрите питання.

Як повідомлялось раніше, сквер у Голосіївському районі забудують.

Пропонуємо переглянути: Руслан Гаджимурадов: “Треба виконувати закон, навіть, якщо хочеться взяти в руки биту!”.

Як повідомлялось раніше, на Голосіївському проспекті сталась масова бійка зі стріляниною(ВІДЕО).Голова Громадської ради при Голосіївській райдержадміністрації, ГО “Перспективи Києва” Руслан Гаджимурадов зустрічався з ініціативною групою мешканців перед тим, як ситуація радикалізувалась.Пропонуємо переглянути: Руслан Гаджимурадов: «Конфлікт на Деміївці треба вирішити у правовому полі».

ГО “Перспективи Києва” проаналізувала ситуацію і знайшла три версії того, що спровокувало на Голосіївській «Смерч», бійки та стрілянину.

Раніше ГО “Перспективи Києва” шукала варіанти мирного вирішення конфлікту.

Юліана Гордійчук, Галина Радіонова