Що буде з Київським іподромом завтра?

Заходимо у адмінбудівлю Іподрому. Враження, що потрапили у 90-ті. Приміщення старе і обшарпане, в кінці коридору якась дівчина фарбує двері. Чимало вікон з дірками, через які видно поле, де тренують кілька коней.

«Все потребує господарської руки», - каже директор Комунального підприємства «Київський Іподром» Геннадій Стаднік при зустрічі з Головою Громадської ради при Голосіївській райдержадміністрації, ГО «Перспективи Києва» Русланом Гаджимурадовим, заступником голови ради і очільником ГО «Голосіївська родина» Андрієм Дащенком. Входячи у кабінет, директор розповідає, що зробив тут скромний косметичний ремонт і завіз власні меблі, аби комфортніше працювалось. Чимало часу проводить на робочому місці, бо мріє поставити підприємство на ноги.

- Чим живе Київський Іподром та які перспективи розвитку?, - цікавиться голова Громадської ради при Голосіївській райдержадміністрації Руслан Гаджимурадов, зважаючи, що у районі ширяться чутки про загрозу рейдерського захоплення Київського Іподрому, а в Громадську раду посипались скарги.

- Працівники кажуть, що погрожуєте їм звільненнями та переведенням зі штату на трудові угоди. Підприємці, що виселяєте з орендованих роками приміщень…

- Інтерес до Іподрому і розмови про рейдерські захоплення були завжди. Адже тут 38 гектарів землі і є чимало бажаючих їх «освоїти». Я нова людина на Іподромі. Прийшов сюди, аби показати, що підприємство може бути прибутковим, якщо навести лад і дисципліну на підприємстві.

Щодо скарг, то люди не надто люблять зміни, особливо, коли це зачіпає їхній звичний уклад життя і виводить з тіні їхні заробітки. Без змін вивести Іподром з кризи не зможемо. Сьогодні комунальне підприємство має понад 3 мільйони гривень боргів і їх треба гасити і реструктурувати, щоб припинити процедуру банкрутства.

Дотепер значна частина прибутку Іподрому була в тіні. Зокрема, оренда приміщень давала підприємству як мінімум удвічі менше доходу у рік, ніж могла б. Діяла схема, коли фірма Прогрес винаймала у Іподрому приміщення за тисячу гривень у місяць, а здавала його у суборенду за дві тисячі, або знімала за 3200 гривень і перездавала за 7600. І таких угод було з десяток. Лише 8 тисяч гривень у місяць платили газові заправки на в’їзді та на виїзді з Іподрому, а мали б удвічі дорожче. На Іподромі заробляли всі, крім самого Іподрому.

Аби уникнути конфлікту, поки що залишимо більшість орендарів на своїх місцях. Але піднімемо їм плату на 70-100%. При цьому оплата йтиме безпосередньо на рахунки КП «Київський Іподром». Виселятимемо лише банкрутів, боржників і тих, хто не платить. У нас є й такі. Приміром, за виставку тракторів, облаштовану на майданчику поряд із заправкою, Іподром не отримував ні копійки. Хочемо також попросити з Іподрому дві з трьох СТО.

Адже Іподром – це місце для випробовування коней, а не для ремонту автівок. До того ж це заборонено технікою безпеки, але раніше це ніхто до уваги не брав. Максимум залишимо одне СТО подалі від тварин, аби ремонтувати свою стару техніку і то ще подумаємо чи варто.

-А як щодо працівників і переоформлення трудових відносин з ними?

- Це потрібно, насамперед, задля економії коштів підприємства. Щомісяця маємо платити близько 150 тисяч гривень податків на зарплату. Наразі працюємо з податковою Києва, маємо борг по ЄСВ - 870 тисяч гривень і хочемо отримати розстрочку з його повернення. Переведення людей на трудові договори позбавить нас сплати ЄСВ, дасть змогу поступово розрахуватись із боргами і трішки підняти зарплати людям. Бо наразі вони вкрай мізерні – моя зарплата понад 5 тисяч гривень, звичайних працівників - 1218.

Крім того, хочемо, аби зарплату конюхам платили коневласники, як у всьому цивілізованому світі. А не так як у нас: офіційно платить Іподром і ще коневласники у конверті. Часто це призводить до конфліктів, бо виходить, що в людини два роботодавця, в яких не завжди однакове бачення того чи іншого питання.

- Але ж працівники, якщо їх вивести зі штату, будуть позбавлені прав, Зокрема, не зможуть розраховувати на частку комунального майна, якщо його приватизовуватимуть.

- Ну, по-перше, ми переводитимемо на трудовий договір працівників лише тих професій, роботу яких можна проконтролювати. Спочатку оформлятимемо договори на місяць, за який людина має показати, як вона працює. А потім продовжуватимемо на рік.

По-друге, у нас не держслужба і тому ніяких втрат не буде. Навпаки, вони стануть більш дисциплінованими. Не приходитимуть п’яними чи брудними на роботу, і не обкрадатимуть підприємство. Ми хочемо закупити працівникам однокові спецівки, щоб ідентифікувати їх.

- Ви вже сказали про обкрадання Іподрому. А що реально можна вкрасти на іподромі, окрім землі та коней?

- Ми встановили кілька відеокамер на території Іподрому і тепер можемо бачити, хто і чим займається. Так от завдяки відео виявили чимало цікавого. Приміром, чергова на в’їзді віддає гроші лише за умовно 50 заїздів автівок на територію, тоді як відеокамера фіксує 100 (ціна заїзду - 10 гривень). При цьому відмовляється робити запис у журнал щодо в’їзду-виїзду машин за «мізерну» зарплату. Ще одним додатковим видом заробітку працівників є катання людей з вулиці на конях (за 300 гривень), тренування коней сусіднього кінного клубу Авангард. Там є шикарні стійла, але немає поля для вигулу коней.

Поні-клуб, що знаходиться на нашій території, з 2012-го використовує нашу електроенергію і не платить ні копійки. Як бачите, на Іподромі ходять гроші, але вони йдуть повз підприємства, яке не сьогодні-завтра може стати банкрутом.

- Що заважає звільнити таку людину, особливо якщо є офіційна розцінка на заїзд машин і відеофіксація?

- Немає грубого порушення і вона мати-одиначка.

- Працівники живуть у гуртожитках: вони приватизовані чи це власність підприємства?

- Ні, гуртожиток не приватизований і в жахливому стані. Ми вже відремонтували там злив, на черзі - дах і опалення. Хочемо, аби працівники Іподрому, які там проживають, оформили право власності і утримували самі свій ЖЕО. Цей гуртожиток уже давно треба було передати у комунальну власність. За нашим зверненням у КМДА мають встановити розцінки на утримання гуртожитків, хто і за що має платити. Сьогодні люди платять за квадратний метр житла 0,76 копійок.

- Ви вже зауважили, що у підприємства понад 3 мільйони гривень боргів. Просите кредиторів про реструктуризацію?

- Так, попросили у банку Хрещатик зробити перерахунок, щоб гасити кредит (645 тисяч гривень), а не проценти, як раніше. Бо так можна все життя працювати і не розрахуватись із боргами. На сьогодні вже 222 тисячі гривень пішло в нікуди, на обслуговування кредиту.

На підтримку і допомогу міста та держави розраховувати за нинішніх складних умов не доводиться. До того ж, прийнята програма з приватизації ДП «Конярство України». Це значить, що за два роки всі конезаводи будуть у приватних руках.

- Скільки на Іподромі наразі коней? І у скільки обходиться їх утримання?

- Коней близько 280-ти. Дотепер за утримання рисаків коневласники платили 500-700 гривень, конкурних – 1500. Аби не було цінової дискримінації, вирішили для всіх зробити однакову ціну - 1500 гривень. Інакше борг підприємства лише ростиме. Єдине, може лишимо стару ціну для утримання коней державних конезаводів.

- Ваші очікування, іподром з приватизацією заводів помре?

- Не помре, але йому доведеться переорієнтувати з рисаків на конкурних коней, щоб вижити. По-перше, через зникнення заводів, яких лишилось до 10-ти. По-друге, через менші витрати на утримання останніх. По-третє, через більшу популярність конкуру серед приватників і дітей. А також готовність проводити змагання тричі на тиждень

На жаль, в Україні наразі лише 600 рисистих коней і у перспективі їх поголів’я падатиме. На сьогодні маємо лише французьку і орловську породи рисистих. При цьому Росія заборонила реєструвати орловських рисаків з України за борги. Та й у самій РФ нема гарного генофонду рисаків. Тому, за моїми очікуваннями, цей вид спорту поступово відмиратиме. Сьогодні саме на рисаків йде 70% витрат іподрому. Бо їм потрібен денний і нічний коняр, ветеринар, залиті доріжки, які треба регулярно підсипати ґрунтом, стежити за огорожею.

- Ви маєте відношення до кінного спорту?

- Опосередковане. Мені подобається цей вид спорту. До того ж донька займається конкуром. Щоправда, її кінь стоїть не тут і тренується вона в іншому місці. Бо наразі на Київському іподромі не найкращі для цього умови. Головне поле і стайні потребують ремонту, аби проводити тут змагання. Це перше, з чого ми почнемо, коли трішки виборсаємось із боргів. Наразі ми вже будуємо ангар-приміщення для тренувань і вигулу конкурщиків узимку. Хочемо також відкрити комунальну дитячу спортивну школу з прийнятними розцінками для занять діток. Вже є домовленість з об’єднанням «Молода Україна» про інвестиції у таку школу. За це об’єднання отримає половину майна школи. Аби кількість любителів кінного спорту зростала, хочемо залучати на Іподром дітей. Плануємо організовувати різні культурні заходи та екскурсії. Це також давало б якийсь дохід підприємству і відігравало виховну роль.

- Коли плануєте погасити борг підприємства? Є перспективний план розвитку Іподрому?

- Якщо не буде зовнішніх вливань, вийти з кризи буде майже нереально. Тому планую залучити близько 400 тисяч гривень уже зараз. Сподіваюсь, нам вдасться списати деякі борги і домовитись про реструктуризацію з кредиторами. Головне нині - вийти з процедури банкрутства. Тоді буде інша робота. Бо при банкрутстві є арбітражні керуючі, з якими обов’язково треба погоджувати все.

- Звідки плануєте залучити 400 тисяч гривень?

- Це будуть благодійні внески від юросіб, компаній, власникам яких подобається кінний спорт.

- Є конкретні інвест-пропозиції?

- Поки що лише на рівні розмов. Зараз запрошуємо послів Катару, Бахрейну, Саудівської Аравії. У цих країнах дуже популярні кінні змагання. Можливо інвестиції зайдуть на Іподром звідти.

- З вітчизняних інвесторів хтось цікавився Іподромом, приміром, Олександр Онищенко?

- З вітчизняних наразі цікавився лише він.

- Які умови та інвест-проекти розглядаються?

- Обов’язкова умова –збереження Іподрому. Тривалість оренди залежатиме від обсягу інвестицій. Зрозуміло, на праві власності майно передаватись не буде. Та й на 49 років навряд чи його віддадуть в оренду. Хоча усе залежатиме від проекту. Ідеально було аби парламент дозволив тоталізатор, заборонений з 2009 року, і скасував закон «Про заборону азартних ігор».

Щодо інвестпроекту з передачею в оренду кількох ділянок під будівництво офісно-торговельного центру, то він чомусь не спрацював. Хоча є відповідне рішення Київради і воно не скасоване.

- Якщо запрацює тоталізатор, що з цього матиме Іподром, коневласники, держава?

- Це дасть змогу піднятись не одній людині і підприємству. Це мільйони. Хоча в Україні не такі азартні люди, як на Сході. Там навіть бари є, де дивляться виключно кінні скачки і роблять ставки. Розвинений кінний спорт й у Франції, де ледь не в кожному місті є іподром і утримують 16 тисяч рисаків. Там на тоталізаторі крутиться 29% пенсійної системи країни. В Україні з цим буде важче. Бо як я вже казав, немає стільки азарту, українці бідніші і маємо лише 600 рисистих коней, яких за місяць знатиме кожен. Залучити гроші у кінний спорт могло б підключення до всесвітньої системи трансляції бігів. Нещодавно ми пускали трансляцію на ютубі і побачили, що її дивились у Японії і Бразилії. Тобто інтерес є. Єдине, треба забезпечити певну кількість коней у кожному забігу і домовитись про підключення до цієї системи. Проситимемо посприяти цьому мера та президента федерації кінного спорту.

До речі, на День Києва ми робили скачки з призовим фондом на кожен забіг - 200,500, 1000 грн. У цей день арени були забиті. Якби такі призові фонди були щонеділі, відвідувачів Іподрому однозначно побільшало б. А так переважно ходять фанатики, які закохані у цей вид спорту.

До речі, користуючись нагодою, запрошую киян на неймовірні скачки, які щонеділі проходять на Київському Іподромі. А також прошу волонтерів долучатись до прибирання території Іподрому.

P.S. Варто зауважити, що Громадська рада при Голосіївській райдержадміністрації та Київський Іподром наразі напрацьовують низку спільних заходів для покращення ситуації на підприємстві, залученні туди відвідувачів та популяризації кінного спорту. Крім того, з доброї волі керівництва Іподрому на підприємстві найімовірніше буде розміщено склад для збору допомоги військовим із зони АТО.

Нагадаємо, під час третього засідання Громадської ради було піднято питання щодо скарг на дії нового керівництва Іподрому по відношенню до працівників, які там працюють, та підприємців, які вже кілька років поспіль орендують приміщення комунального підприємства.