Змінимо разом
   столицю на краще!

“У Голосієві за два місяці розкрито вбивство, затримано ґвалтівника і двох “злодіїв у законі”

Четвер, 16 червня 2016, 13:03
“У Голосієві за два місяці розкрито вбивство, затримано ґвалтівника і двох “злодіїв у законі”

Пройшло вже майже 9 місяців від офіційної появи поліції замість міліції. Як правоохоронцям працюється у новому статусі, чи всі пройшли переатестацію та наскільки покращилась чи погіршилась криміногенна ситуація у найбільшому за площею районі столиці — наша розмова з начальником Голосіївського райвідділу поліції у м. Києві Денисом ЯРОСЛАВСЬКИМ.

  • ПК: Денисе Ігоревичу, пройшло майже півроку, як ви очолили Голосіївський райвідділ поліції. Які враження від роботи і чи вдається реформувати правоохоронну систему у районі?

- Чесно кажучи, коли наприкінці січня вперше прийшов у Голосіївський райвідділ,був дещо шокований. Тут був безлад, у відділення заходили хто і як хотів, а це по суті режимний об’єкт, до людей відносились як до худоби. Тобто за понад три місяці реформи, зі зміною вивіски з “міліції” у “поліцію”, у системі абсолютно нічого не змінилось: ні відношення до людей, ні імідж служби, ні умови праці, ні зарплати…

  • ПК Вам щось із цього вдалось змінити?

- Сподіваюсь (загадково посміхається), це хай оцінюють люди. Моя філософія у тому, що всі великі справи починаються з малого. Саме тому я почав, на перший погляд, із дрібниць — зі зміни відношення працівників до людей. Так сталось, що на одному із перших засідань особового складу відкрились двері і я побачив, як у коридорі збирається натовп людей. Питаю “що це за люди?”. Мені кажуть: “заявники”. Питаю “чому вони стоять?”. У відповідь: “немає стільців”. Покликав чергового, попросив винести людям стільці, на яких сидів особовий склад. Нарада пройшла стоячи, зате на наступній нараді всі сиділи. Для людей одразу знайшлись стільці, столи і навіть кавовий автомат.

Потім вирішив особисто вести сторінку у фейсбуці, де спілкуюсь із жителями району і небайдужими киянами, які надсилають мені свої скарги і пропозиції. У свою чергу намагаюсь на них оперативно реагувати, виставляю новини. Адже без комунікації немає порозуміння. Кожен бачить проблеми під своїм кутом. Задля комплексного вирішення проблемних питань у районі також періодично організовую зустрічі з громадськими активістами району за різними напрямками.

Завдяки таким маленьким крокам імідж служби покращився, люди повірили у зміни і почали допомагати. На громадських засадах долучаються до патрулювання вулиць і парків, подарували райвідділу відеокамери, інше обладнання, вкрай необхідне для оперативного розшуку. Приміром, мої друзі-айтішники підсобили сканером відбитків пальців, що дозволяє провести упізнання особи за 15 хвилин замість трьох тижнів, які потрібні були раніше. Аналогів такого, до речі, немає в жодному іншому відділку по всій Україні. І це моя гордість.

Нещодавно на прохання та з допомогою ректора КНУ імені Тараса Шевченка Леоніда Губерського відкрито пункт дільничого у студмістечку на ВДНГ. Там велика територія, яку університет сам не міг проконтролювати. Як наслідок, були спроби запустити там продаж наркотиків, алкоголю тощо. Наразі відстежуємо і контролюємо ситуацію, направляємо туди патрулів.

Завдяки розумінню і нормальним відносинам з головою Голосіївської райдержадміністрації Наталією Бондар почали ремонт у підрозділі поряд з Володимирським ринком. Уже вивезли звідти сміття і поміняли вікна. Не уявляю, як у центрі міста міг бути такий “бомжатник” і як у таких нелюдських умовах могли працювати правоохоронці. Не дивно, що чимало з них стали перевертнями у погонах. Які умови - така система і люди, які в ній працюють. Зроблено чимало. Зрозуміло, всього цього я б не зміг добитись без підтримки громадськості, моїх друзів, представників районної влади.

Наразі найбільша проблема, з якою зіткнулась правоохоронна система — це “кадровий голод”. Переатестацію пройшло лише 60% колишніх працівників. Бюджет у мене нульовий. Підняти зарплати працівникам чи якось матеріально їх простимулювати не можу. Як наслідок, з системи пішло чимало професіоналів. Лишились лише ті, хто жити не може без розшукової діяльності, бо це їх стиль життя, та хто вірить у зміни. Наразі ми набрали перспективну молодь з одно-дворічним досвідом роботи, але хлопців значною мірою ще треба вчити працювати.

  • ПК: Ви зауважили, що професіонали йдуть з поліції через мізерні зарплати, але у мас-медіа писали, що поліцейські заробляють від 6-7 тисяч гривень і вище?

- Як би ж то. Поліції зарплати справді підняли. А міліцію тільки перейменували у поліцію. Оперативники і слідчі, як і раніше, у середньому отримують 3,5-4 тисячі гривень. Для розуміння критичності ситуації, сьогодні у райвідділі Голосіївського району менше 30 слідчих, а для нормальної роботоздатності треба близько 100. Навантаження на них фантастичне – 100-300 кримінальних справ на кожного. І щодня я розписую ще по 50 справ на райвідділ.

  • ПК: Я правильно розумію, розслідувати справи немає кому і показники відділення падають?

- Не можу сказати, що у нас погіршились показники. Завдяки консолідації зусиль з громадськістю і тому, що на службі залишились кращі з кращих, а також набрана перспективна молодь, з’явилась допомога у вигляді техніки, ми навіть вивели Голосіївський район у п’ятірку найкращих у Києві за оперативними показниками. За останні два місяці вдалось зловити ґвалтівника, розкрити вбивство по гарячих слідах (за одну ніч!), затримати і депортувати у Грузію двох «злодіїв у законі», які приїхали у Київ, аби створити організовані-злочинні групи (ОЗГ) і дестабілізувати криміногенну ситуацію у місті. Не кажучи вже про розкриття дрібніших справ. І це при наявності менше 30-ти слідчих. Тоді як у інших районах їх у рази більше.


Працюємо. Але людей справді дуже бракує. Особливо гостро це відчувається, коли хтось йде у відпустку чи на лікарняний, або когось з оперативників забирають на підтримання громадського порядку під час масових заходів у місті. А такі бувають ледь не щодня і “з’їдають” левову частку часу, який міг би піти на розкриття злочинів.

  • ПК: Вражає. Але наскільки я знаю, в районі велика проблема з крадіжками автівок і розкриття на досить низькому рівні.

- Так, справді, з початку року у районі викрадено понад 90 автівок. Та подібні показники, на жаль, не лише у нас. Крадіжки автівок - проблема не лише Голосіївського району, це біч Києва. Та ми на півшляху до її вирішення. Наразі моїми друзями-айтішниками розробляється антиугонна система на основі чіпів, які встановлюватимуться в автівки, і сканерів, які будуть у правоохоронців. За їх допомогою моніторитиметься рух автівок. Спочатку хочемо провести експеримент у Голосієві. Якщо він буде вдалим, поширимо цю практику у Києві та Київській області.

Сканер даватиме можливість патрульним оперативно ідентифікувати вкрадені машини (бачити серійний номер машини, хто її власник тощо), дізнаватись про їх місцезнаходження. Більше того, розробники вже думають над подальшим удосконаленням системи, щоб, приміром, у разі перетину кордону області тощо, приходила смска.
  • ПК: Тобто щось на зразок того, що вже роблять мобільні оператори з пошуку викрадених мобілок?

- Щось схоже. Головне, що система буде доступною кожному власнику на відміну від антиугонок на GPS. Останні коштують десь 700 доларів, а нова коштуватиме, приміром, стільки ж, але у гривні. Крім того, наявні на ринку “антиугони” можна “залакувати”. Їх накривають до того, як ховають авто у контейнері з глушителями. Обрізати доступ до чіпа, залакувати нову систему викрадачі не зможуть. Бо там чіп іншого формату.

  • ПК Коли киянам чекати на запуск такої системи?

- Думаю, скоро система вже з’явиться на ринку. Вона розроблена, наразі йде тестування, прорахунки кінцевої вартості для споживачів.

  • ПК: Як вам вдалось вистежити і затримати аж двох «злодіїв у законі» у районі за такий короткий проміжок часу? Чесно кажучи, думала, це поняття відійшло у минуле разом з суворими 90-ми.

- Завдяки оперативній інформації, яка до нас поступила. Справді багато хто вже забув, що таке “злодій у законі”. Це були злочинці, які відсиділи не один тюремний строк, при цьому не за вбивство, мали авторитет у злочинному світі. Вони не мали права одружуватись і тримали общак. Як правило, такі у кінці 90-их через зачистки виїхали за кордон, або осіли і причаїлись у РФ, а вже звідти управляли злочинним світом пострадянського простору. Наразі це поняття трішки трансформувалось. “Злодіями у законі” стають не обов’язково ті, хто відсидів строк тощо. Але суть поняття лишилась та сама.

Ці люди, як правило, очолюють і займаються створенням організованих-злочинних групувань, налагоджують міжнародні зв’язки у злочинному світі.Зважаючи, що в Україні погіршилась економічна ситуація, а з тюрем пачками виходять злочинці внаслідок амністії за “законом Савченко”, то є гарне підгрунтя для їх злочинної діяльності. Відтак наразі відчувається наплив кримінальних авторитетів у Київ та інші великі міста - Одесу, Львів, Харків тощо.

  • ПК: Все ж, чому облюбували саме Голосіївський район і чим тут промишляли...І ще обидва “злодії у законі” з Грузії. Вони йдуть сюди за своїми політиками чи з чим це пов’язано?

- Впевнений, що “злодії у законі” є і в інших районах столиці. Просто цим не пощастило, їх злили наші інформатори, а ми оперативно зреагували. 37-річний Лежава (Амашукелі) Іраклій на прізвисько Лазар, якого ми затримали наприкінці квітня, у 2013-му вийшов по амністії з тюрми, відсидівши за вбивство. Зізнався, що приїхав у Київ налагодити міжнародні зв’язки з українським кримінальним світом. Це була його друга спроба активізуватись у столиці. У березні його затримали на українському кордоні з підробним паспортом, але це його не зупинило.

24-річний Гега Озургетский (чи Георгій Куладзе), якого затримали наприкінці травня, не зізнався з якою метою приїхав у Київ. Відомо лише, що прожив у столиці рік. Був коронований у Греції у 20-річному віці (це наймолодший “злодій у законі”, затриманий в Україні), при цьому у тюрмі не сидів.

Обох депортували у Тбілісі із забороною в’їжджати в Україну до 2019 року. Але немає гарантії, що за місяць-другий вони знову перетнуть кордон, уже з новими підробними паспортами. На жаль, наше законодавство поки що не передбачає серйозної відповідальності для осіб зі статусом «злодій у законі» та їх арешту. Як оперативники розуміємо, що вони приїхали створити й очолити ОЗГ. Але, крім депортації нічого з ними не можемо зробити. Судимості в них, як правило, погашені, їх не розшукують. Єдине, за що можемо зачепитися, — це підробні документи. Те, що вони обидва з Грузії, просте співпадіння. Натякаєте, що вони їдуть вслід за Саакашвілі? “Злодії в законі” бояться Саакашвілі, бо саме за його президентства у Грузії в 2005-му було ухвалено спеціальний закон, який вводив у Кримінальний кодекс країни окрему статтю «Злодій у законі, належність (членство) у злочинному світі», і їх саджали у тюрму.

  • ПК: Що, на вашу думку слід робити, аби убезпечити Україну від напливу криміналітету і створення нових ОЗГ?

- Потрібно ввести і криміналізувати поняття «злодій у законі» на законодавчому рівні. А також встановити більш жорстку систему нагляду і контролю за ними, як це зробила Грузія за Саакашвілі. Це не лише скоротить загрозу їх напливу в Україну, а й зніме зайві питання з боку ЄС під час надання нам безвізового режиму. Адже, як відомо з The Wall Street Journal саме активізація грузинських ОЗГ лякає Німеччину і гальмує надання Тбілісі безвізового режиму в ЄС. Річ у тому, що 2013-го нова грузинська влада пом’якшила законодавство й амністувала «злодіїв у законі». Як бачимо, наслідки цього відчула не лише Україна, а й ЄС. Якщо не хочемо повторення грузинської історії, маємо поспішити посилити законодавство.

  • ПК: У Голосієві багато проблемних забудов…Чи виступає поліція арбітром у цих справах? У ЗМІ забудовники скаржаться, що активісти не дають їм будуватись і вимагають грошей. Натомість громадські активісти заявляють, що у забудовників немає належної документації, роботи ведуться з порушенням будівельних та інших норм, вони вирубують дуби та інші дерева у дворах, парках, Голосіївському лісі тощо. На чиїй стороні частіше правда?

- Так, справді, на Голосіївський район припадає 30% будівництв Києва. Тож без конфліктів не обходиться. Доводиться реагувати на заяви громадськості, які скаржаться на незаконне будівництво та вирубку дерев. А також на заяви забудовників, які кажуть, що з них деякі активісти банально вимагають гроші. Виходимо з ситуації наступним чином: збираємо обидві сторони в актовому залі і влаштовуємо їм дебати за нашої присутності. Часом вони тривають по 4-5 годин. І такі зустрічі бувають неодноразовими. Ми умовно кажучи виступаємо третейськими суддями, які мирять сторони, допомагають порозумітись, знайти спільні точки дотику. Як з’ясувалось, це дає гарний результат. Сторони знаходять консенсус, домовляються про те, що забудовник бере на себе зведення додаткових об’єктів соцінфраструктури (дитсадки, школи, парковки, магазини тощо), яких бракує у районі. Якщо зобов’язання виконується, конфлікт затухає.

У Києві справді є низка громадських формувань, які паразитують на будівельній темі і займаються виключно вимаганням грошей із забудовників. Вони ведуть свою гру на масах: якщо забудовник відмовляється платити, запрошують проплачених людей на мітинги, які накручують місцевих жителів виступати силою проти забудов, перекривати вулиці тощо. Так само є незаконні будівництва, яке ведеться без відповідних документів, по самоуправству чи з порушення норм. Вони створюють проблеми голосіївцям, які не можуть знайти вільних місць для своїх машин - на парковках та дітей - у дитсадках і школах. А тому й виходять на вулиці, аби відстояти свої права. Як бачите, порушники є як з того, так і з того боку. Тому ми підходимо до кожної забудови диференційовано.

Щоправда, тут знову ж стикаємось з браком фахівців, які б розбирались у будівельній документації і таких складних процесах як будівництво. Є надія, такі в систему прийдуть згодом.

  • ПК: До речі, а яка ситуація з Потєхіна, 9 і вирубкою дерев у Голосіївському парку?

- По обом справам порушені кримінальні справи. Наразі надані документи на ділянку, де вирізались дерева. Йде розслідування. Щодо Потєхіна, то це найпроблемніша забудова району. Там треба проводити низку зустрічей. Є питання, як до однієї, так і до іншої сторони. Одні залучають незрозумілих людей для охорони свого будівництва, інші - у допомогу, щоб вона не велась. При цьому значна частина людей не хоче навіть бачити забудовників. Боюсь, у процесі однієї справи це питання не вирішимо. Потрібно знайти грамотний спосіб вирішити це питання в юридичній площині і щоб люди залишились задоволені рішенням. Я знайду цей механізм.

  • ПК: І нарешті останнє питання — які зміни потрібні на законодавчому рівні, аби полегшити роботу поліції по всій Україні?

- Потрібно, аби насамперед виконувався вже діючий закон, який передбачає соціальний пакет для працівників правоохоронних органів — 50-відсоткову компенсацію вартості квартири, безкоштовне навчання для дітей тощо. Це було б гарним стимулом як для молоді, так і для старих кадрів, працювати у поліції. Сьогодні треба якомога швидше створити комісію, яка набирає людей на роботу. Бо сьогодні ми не можемо набирати в штат людей, які служили в органах і не пройшли переатестацію. Сьогодні ще не так багато областей її пройшло. Натомість всі перебувають у підвішеному стані. Це повна демотивація правоохоронців. Мало того, що в них немає грошей, так вони ще й не знають, чи залишаться працювати. Натомість ми відчуваємо “кадровий голод”. Звісно без чистки прогнилої системи не обійтись. Але її треба робити дуже швидко. А також прислуховуватись і впроваджувати креативні ідеї та підходи, які пропонуються людьми, новими для системи. Раніше я не розумів, коли на високі посади призначали людей не з правоохоронних органів, які не пройшли всі сходинки міліцейської школи. Та після знайомства і спілкування з начальником Оболонського райвідділу поліції, який прийшов з дотичної сфери — адвокатури, зрозумів, що переформатовувати систему в екстремальних умовах мають саме такі: молоді, креативні, амбіційні, з новим мисленням і баченням. Довіру людей можна повернути лише діями, вивіски тут не допоможуть.
  • ДОСЬЄ: Денис ЯРОСЛАВСЬКИЙ народився 28 березня 1982 р. у Харкові. Закінчив Харківський інститут бізнесу і менеджменту та Національний університет внутрішніх справ. З 2002 по 2004 рр. - ревізор КРУ в Харківській області. З 2004 перейшов в органи внутрішніх справ, з дільничого доріс до начальника Голосіївського райвідділу поліції. Учасник АТО.

ГРАФІК особистого прийому громадян керівництвом Голосіївського управління поліціїГоловного управління Національної поліції у місті Києві

Начальник Голосіївського УП, майор поліції

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Денис Ігорович

Понеділок: з 09.00 до 11.00


Перший заступник начальника Голосіївського УП, підполковник поліції

ПАСТУШЕНКО Володимир Петрович

Вівторок: з 10.00 до 12.00

Т.в.о. заступника начальника управління – начальник слідчого відділу
підполковник поліції

САМУСЕНКО Олександр Васильович

П’ятниця: з 10.00 до 12.00

Заступник начальника управління – начальник відділу кримінальної поліції, підполковник поліції
КУЛЕНКО Сергій Анатолійович

Середа: з 10.00 до 12.00

Заступник начальника управління, майор поліції
КОЖУХАР Анатолій Миколайович

Четвер: з 10.00 до 12.00

Телефон для довідок: 525-04-04

У вихідні та святкові дні прийом громадян здійснюється відповідальним Голосіївського управління поліції, або його помічником
Телефон 525-65-60.

Добавить комментарий

План діяльності

Гаджимурадов Руслан - голова правління громадської огранізації Перспективи Києва, голова партійної організації партії Удар голосіївського району Гаджимурадов
Руслан Ерзіманович Голова Правління

Завданнями громадської організації «Перспективи Києва» є:

  1. Створення умов для участі жителів Києва у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і Законів України.
  2. Лобіювання економічних інтересів із залучення інвестицій у столицю, зокрема, в капітальне будівництво...
Повний план діяльності
Автобазар
Пам'ятки по АТО

Новини Києва

23 серпня 2017
Архів новин

Найактуальніша проблема Києва сьогодні?

Показати результати

Київ у об'єктиві