Київські Робін Гуди навпаки

За інформацією ГО “Перспективи Києва”, вчора, 23 червня, на бюджетній комісії в Київраді розглядали звернення Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва щодо встановлення промисловим підприємствам пільг по сплаті за землю.

Про це повідомляє депутат від Радікальної партії Олександр Вовченко на своїй сторінці у Facebook.

“Нагадаю, що з 1 липня 2015 року вводиться в дію нова нормативно-грошова оцінка земель з метою нарахування та сплати земельного податку або орендної плати за землю. Сьогодні ж київські підприємства платять за землю навіть менше, ніж у Львові”, - зауважує депутат.

“Однак, окремі столичні підприємці вирішили що закон не один для всіх і якщо дуже добре попросити про пільги в сплаті за землю, то їх можна отримати. Словом, щонайменше півгодини бюджетній комісії розповідали про задушений київський бізнес, кризу і падіння виробництва. Просили одного – не вводити нову нормативно-грошову оцінку й залишити все як є.

Так, за даними Департаменту земельних ресурсів та Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, знаходиться 768 промислових підприємств. З них лише 200 мають землю у власності, решта – орендують. Належним чином оформили ділянки менше 50% підприємств, оскільки донедавна за неоформлену землю підприємці платили менше, ніж за землю з визначеним цільовим призначенням.

Підприємці пропонували залишити нинішні ставки для всіх підприємств – або ж принаймні для тих, хто щось виготовляє. Департамент промисловості та розвитку підприємництва провів дослідження щодо використання землі промисловими підприємствами. Щоб визначити найбільш добросовісних претендентів на пільги, вивчали площу ділянок, кількість працівників, фонд заробітної плати, загальну суму сплачених податків. Виявляється, що найбільш добросовісним зміни в нормативно-грошовій оцінці така ж загроза, як голка для слона. Судіть самі, ПАТ «Фармак» за рік сплачує до бюджету 1,8 млрд.грн. податків та зборів, з яких лише 2,8 млн.грн. – плата за землю. Але, виходить, що маємо звільняти саме таких виробників, кращих за обсягами надходжень до бюджету. Словом, справді 100% виробничі підприємства спокійно переживуть таке підняття нормативно-грошової оцінки.

Можна було б використати іншу логіку – дати пільги найбіднішим, збитковим. Але збиткові підприємства, як визначила перевірка Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, – це ті, хто взагалі нічого не виготовляє і має наміри будувати на території заводу житловий комплекс, наприклад.

Як виявилося в ході дискусії, найбільше скаржаться ті підприємства, які левову частку своїх територій здають в оренду.

Нагадав колегам-депутатам, що поважні підприємці, які приходять до нас на комісію і розповідають про падіння виробництва та скорочення працівників насправді не є власниками цих підприємств. Що за кожним заводом із територією 20-40 га стоїть олігарх із рахунками в офшорах. Відтак, будь-які пільги та поблажки для таких підприємств не вплинуть на заробітну плату працівників, на умови їхньої праці тощо. Якщо підемо на поступки для такого бізнесу, то надходження від плати за землю (а це близько 2 млрд.грн. щороку) конвертуються в прибутки олігархів. Натомість, ці гроші йдуть на зарплати нашим лікарям, освітянам, за них ремонтуються дороги.

З іншого боку, ми маємо підтримувати столичного товаровиробника – адже це і робочі місця для киян, і податки до бюджету. Тому запропонував бюджетній комісії компромісне рішення – дати протокольне доручення Департаменту промисловості та розвитку підприємництва розробити комплекс заходів, спрямованих на підтримку столичних виробників. В першу чергу це стосується політики закупівель департаментів КМДА та комунальних підприємств. І закликав депутатів підтримувати виробників саме таким чином, а не через обдирання бюджету для поповнення кишень багатіїв.

Втім, комісія визначитися не змогла і запропонувала підприємцям надати на наступне засідання комісії додаткові матеріали”, - повідомив Олександр Вовченко.