Чи залишиться Київ найзеленішою столицею Європи?

Як стало відомо ГО “Перспективи Києва”, у столиці експерти обговорили проблеми насаджень у місті.

Попри імідж найзеленішого міста, Київ поволі втрачає дерева. При нормі 25 м2 насаджень на одного киянина припадає всього 16 м2 зелених зон загального користування. З 200 об’єктів природо-заповідного фонду жоден не має належно оформлених документів, встановлених охоронних знаків тощо. Окремі території досі не оголошено заказниками. Земля в них роздається під забудову. Насадження вирубують. Над цими та іншими проблемами розмірковували нещодавно екологи і депутати. Водночас зараз у столиці ударними темпами створюють нові та впорядковують наявні парки й сквери. На 50 об’єктів виділено 80 млн грн.

Чи залишиться Київ найзеленішою столицею Європи? Це питання нещодавно обговорювали депутати різного рівня, активісти, чиновники.

Народний депутат Ігор Луценко каже, що питання зелених зон для киян чи не найголовніше.

«Коли проводяться соціологічні опитування, то зелені насадження на 4—5 місцях серед питань, що найбільше турбують людей. Проте щойно доходить до знищення зелених зон, трапляються такі випадки, як на Осокорках, вул. Волгоградській тощо. Аби захистити зелені ділянки, люди стають до боротьби не на життя, а на смерть. Тому я впевнений, що це питання є насправді пріоритетним для столиці. За останній рік спала трохи гострота містобудівних проблем. Є певний діалог між екологічною спільнотою, містянами і представниками влади. Але дійсно не вистачає законодавства для ефективного захисту зелених насаджень»,— розповів народний депутат.

Ігор Луценко поінформував, що вніс проект про зміни до деяких законодавчих актів щодо недопущення безпідставного видалення зелених насаджень. Ідея проста — перш ніж зносити дерева, забудовнику спочатку доведеться сплатити їх відновну вартість. За словами депутата, за останні роки надходження від цієї плати до бюджету міста скоротилися втричі.

На 2015 рік прогнозований показник сплати відновної вартості становить 9 млн грн, тоді як в 2014 планувалося 12 млн, отримано 10,1 млн. В 2013 році отримано 15 млн, в 2012 — 27,9 млн, у 2011 — 27,7 млн грн. Наступним кроком, каже парламентарій, буде перегляд розміру сплати за зрубане дерево.

Депутат Київради Роман Головня підтверджує гостроту проблем зелених насаджень. За його словами, ще станом на 2005 рік на кожного киянина припадало близько 16 м2 зелених зон загального користування. Тоді як за нормами має бути 25 м2. «З моєї точки зору, ситуація з питанням зелених зон дуже сумна. Громада постійно звертається зі скаргами і проханням допомогти відстояти зелені ділянки, на які постійно посягають забудовники. Я хотів би закликати екологічну спільноту об’єднатися в якийсь єдиний рух по місту Києву. Тому що широкий загал громади на це питання не звертає уваги, поки це не стосується їхнього двору»,— сказав пан Головня. За його словами, сьогодні гостро стоїть питання Биківнянського лісу. Це красивий сосновий ліс. Проте у 2005—2007 роках у ньому було роздано ділянок загальною площею 150 га. Так само з Трухановим островом. Його забудовують приватні особи. «Хто там будується і на яких підставах?» — обурюється депутат Київради.

А заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк стисло перерахував головні проблеми зеленого Києва: низка територій — такі, як Труханів острів, парк Дружби народів тощо — досі не оголошено заказниками; в заказниках проводиться вирубка дерев; на більшості об’єктів природно-заповідного фонду не встановлені охоронні знаки; жоден об’єкт не має належного картографічного матеріалу; Київрада роздала землю під забудову в заказнику Жуків острів (це рішення можна скасувати) тощо.

За словами Василюка, на сьогодні в столиці 200 природно-заповідних об’єктів, з яких 106 — окремі дерева, пам’ятки природи. До речі, за ними не закріплено земельних ділянок.

Заступник начальника управління екології та охорони природних ресурсів КМДА Олексій Король каже, що не так все плачевно. Несанкціонована вирубка дійсно є. Та щоб із цим активніше боротися, потрібно законодавчо внести зміни до мораторію на перевірку підприємств, який діє з 2014 року. Слід зробити виняток для екологічної інспекції та санепідемслужби. Це дозволить оперативно реагувати і ефективніше впливати на порушників. Водночас посадовець зазначив, що зараз, мабуть, найактивніше за останніх 5 років, ударними темпами, триває створення зелених об’єктів у столиці.

На цей рік заплановано 50 об’єктів: висадка нових скверів, реконструкція наявних парків та скверів. Вже виконано 35 об’єктів. В тому числі 16 — до Дня Києва. На ці цілі з програми соціально-економічного розвитку та міського природоохоронного фонду виділено 80 млн грн. Олексій Король також повідомив, що програма розвитку зелених зон Києва буде пролонгована до 2020 року.

Джерело: “Хрещатик”