Давні традиції Святвечора

Святвечір, він же Вілія, він же Святий вечір, він же Багатий вечір - вечір напередодні святкування Різдва Христового, який носить сакральний зміст для українського народу. До речі, не лише православні вшановують 6 січня - католики у цей день відзначають свято трьох царів (себто мудреців, що принесли дари маленькому Ісусу).

Проте повернемося до нашого рідного Святвечора. Цей день окутаний багатьма обрядами, що поєднали у собі і християнські вірування, і магічну символіку, і язичницькі пережитки у новій інтерпретації. Проте, це усе - багатовікові традиції наших предків.

До Вілії готуються заздалегідь - прибирають помешкання, двір, наводять лад в оселі - це символізує мир та злагоду, спокій та добробут у сім’ї.

У передвечір Різдва додому з’їжджається уся родина: батьки, діти, внуки. Це своєрідний символ єдності.

Одним із стародавніх обрядів є внесення перед вечерою Дідуха - сніп сіна, що залишився з обжинок, зв’язаний певним чином. У наших пращурів він символізував духи добра та багатства. Тепер (цей звичай зберігся переважно у селах у Західній Україні) - це символ врожаю на наступний рік та оберіг від усього злого. Дідуха вносить господар (найстарший член сім’ї).

Особлива увага в цей день припадає на приготування вечері. На столі, за давніми традиціями, повинно бути 12 пісних страв - за числом святих апостолів. Страви пісні, оскільки 6 січня - це останній день Різдвяного посту. До речі, вечеря називається багатою, бо складається із великої кількості страв.

12 страв, що повинні бути на столі:
1. Кутя
2. Узвар
3. Пироги
4. Борщ
5. Риба
6. Вареники
7. Голубці або капуста
8. Риба
9. Пампушки з часником
10. Мариновані гриби
11. Горох
12. Млинці.

Усі страви готуються виключно на олії. За традицією, потрібно скуштувати трішки від кожної - щоб не було голоду. Кутею обов’язково слід почастувати усіх домашніх тварин - розділити із ними радість Різдва Христового. У переддень Різдва не можна сваритися та кричати - цей день потрібно провести смиренно, зануритися не лише у фізичну роботу, але й проаналізувати власну поведінку та вчинки. У народі збереглося повір’я, що у цей день не варто ходити “на позички”, адже достатку в сім’ї не буде.

За стіл сідають із першою вечірньою зорею - в час, коли три мудреці принесли дари новонародженому Ісусу. За вечерею не слід вживати спиртного. Існує повір’я, що у Святвечір до нас приходять душі померлих родичів - саме тому після вечері на столі залишають макітру (миску) із кутею.

Традиції носять пам’ять попередніх поколінь. Дотримуватись їх чи ні - кожен вирішує сам. Проте, незалежно від нашого вибору, Святвечір залишається сакральним святом нашого народу.