У Великдень – тепло і любов діткам-сиротам
Неділя, 12 квітня 2015, 15:55| Tweet |
Чи не кожен з нас з дитинства проводить свято Христового воскресіння у родинному колі, у теплі, любові, турботі, за святковим столом. Як то прикро, та наразі тисячі діток не мають родин і продовжують їх втрачати, у тому числі через військові дії на Сході та економічну кризу. Аби хворі дітки, позбавлені родинного піклування, з Київського міського будинку дитини «Берізка», відчули свято Христового воскресіння і отримали краплину тепла і батьківської турботи, громадська організація «Перспективи Києва» разом з парафією Спасо-Преображенського собору зібрали для них невеличкі подарунки (пасочки, сік, розмальовки, олівці та м’які іграшки).
Хто чим може - хай допомагає
Зранку Отець Валерій, протоієрей Спасо-Преображенського собору прочитав молитву над дарами і освятив їх, аби у діток склалось гарне майбутнє, вони одужали і жили з добром і любов’ю в серці.
«Дітки - це наше майбутнє. Вони хоч і хворі фізично, але в них світлі душі і серця і в них треба й надалі вкладати все те добре, що є в нас, віру в чудеса, любов і перемогу добра над злом. Сироти мають знати, що в цьому світі вони не одні, знати про Божу милість. А ми маємо пам’ятати, що чужих дітей не буває. Хто і чим може - хай допомагає! Добро повертається сторицею! », благословив із закликом допомагати й надалі Отець Валерій.
На жаль, поспілкуватись з дітками в «Берізці» та вручити особисто в руки кожному малюку подарунки не вдалось. Адміністрація пообіцяла, що передасть дари діткам під час обіду разом з побажаннями від церкви та громадської організації. Як пояснив головний лікар Олександр Могильний, дитбудинок «Берізка» - спеціалізований заклад, в який потрапляють хворі діти - з народження і до п’яти років. Серед них є хворі на туберкульоз, гепатит С, ВІЛ / СНІД-інфіковані, з неврологічними порушеннями, затримкою етапів розвитку тощо. Є дітки-інваліди, прикуті до ліжка. Зокрема, дев`ять діток перебувають на зондовому годуванні. «Для декого з них спілкування з людьми ззовні є небезпечним, адже імунітети ослаблені. З такими дітками працює виключно навчений і перевірений медперсонал, а також соцпрацівники », наголосив він, додавши, що в закладі загалом перебуває 70 діток, 37 з них віком - від року до п’яти, інші - груднички.
Після п’яти змушені шукати притулку
Як з’ясувалось під час розмови з головним лікарем, досягши п’ятирічного віку, малюки мають покинути «Берізку» і переїхати в профільні інтернати, розкидані по всій Україні (Цюрупинську, Івано-Франківську, Смілі, Білій Церкві, Сумах тощо). Адже в Києві немає закладів для їх утримання. Тому соцслужби столиці роблять заявку в інтернати інших регіонів і чекають по 6-8 місяців, поки ті відгукнуться. Останні не надто «горять бажанням» забирати київських дітей, адже «своїх» вистачає. До того ж кожна дитина - це зайва стаття витрат для регіонів. Це проблемне питання і для хворої дитини, і для сторони, яка його приймає. Київська влада могла б вирішити цю колізію, створивши такий заклад у столиці, аби столичні діти не скитались по всій Україні у пошуку притулку, переконаний він.
«Це наше випробовування і наш громадський обов’язок підтримати таких діток, поки вони маленькі і безпомічні. Їхні душі мають повнитися любов`ю, а не черствіти від байдужості та того, що дорослі не можуть вирішити їхніх проблем », зауважив голова правління ГО« Перспективи Києва» Руслан Гаджимурадов, закликавши громаду Києва більше уваги приділяти таким діткам, допомагати їм, а також створювати дитбудинки сімейного типу і забирати їх туди. Адже від того, який месседж буде закладено зараз у їхні світлі голови, залежатиме те, якими вони будуть завтра , у дорослому житті.
На запитання громадської оранізації «чи багато людей допомагає закладу? І якої допомоги потребує дитбудинок, аби створити людські умови для розвитку діток? », Олександр Могильний відповів, що через кризу допомагати стали набагато менше. Якщо раніше значна підтримка йшла від великих торговельних мереж, то зараз переважно від фізосіб і волонтерів. Зрозуміло, фінансова підтримка одних та інших неспівмірна. Відтак, останнім часом закладу постійно бракує памперсів, миючих і пральних засобів, які на відміну від продуктів харчування та лікування йдуть не за захищеною статтею. А також ... уваги і простої фізичної допомоги: прибрати територію, пофарбувати паркан, поремонтувати сантехніку тощо ...А це під силу кожному з нас...Головне - бути не байдужим!
__small.jpg)
Добавить комментарий